Можно ли вывезти ребенка за границу без согласия отца или матери

Адвокат ЛИТВИНЕЦ Ю.В. предоставил правовую помощь матери, которая не могла получить согласие отца ребенка на вывоз малыша за границу, для отдыха. Решением суда иск матери был удовлетворен. Далее текст решения суда

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             05 квітня 2018 року                                                                  м. Запоріжжя

       Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

              головуючого — судді                                                               Кулик В.Б.,

              при секретарі судового засідання                                       Носаченко О.С.,

       за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини, -

  ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини (з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.11.2017 року). Свої вимоги мотивує тим, що у серпні 2014 року у позивача народився син ОСОБА_5, батьком якого є відповідач. Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач участі у вихованні дитини не бере, матеріально не забезпечує. Наразі позивач перебуває у шлюбі з громадянином Мексики -ОСОБА_7, має мексиканську візу на тимчасове проживання у країні. Позивач має намір на деякий час з сином поїхати до місця проживання її чоловіка у Мексиці, оздоровити дитину за кордоном та надати їй можливість відпочити і побачити світ. Отримати у відповідача дозвіл на виїзд дитини за кордон у позасудовому порядку позивач не має змоги, оскільки відповідач ухиляється від спілкування з нею. Їй також не відомо місце його фактичного постійного проживання. Посилаючись на наведене, просить надати їй дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України до Мексиканських Сполучених Штатів, без згоди відповідача та без його супроводу, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 15.01.2018 року по 31.05.2018 року.

          У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі, на підставах викладених у позовній заяві.

          Відповідач ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленим судом про дату, час і місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).

          Представник третьої особи — органу опіки та піклування РА ЗМР по Комунарському району у судове засідання не з’явився, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи без його участі, в інтересах дитини.

         Представник третьої особи — органу опіки та піклування РА ЗМР по Заводському району в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки останнього суду невідомі.

         Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, допитавши свідка, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

         ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, батько — ОСОБА_4, мати — ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1, виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 404 від 21.08.2014 року (а.с. 8)

         Згідно з ч. 3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. У випадку, якщо фізична особа не досягла шістнадцяти років, вона має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

         Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» врегульовано порядок здійснення громадянами України права на виїзд з України та в’їзд в Україну, порядок оформлення документів за зарубіжних поїздок.

         За змістом ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» та Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року за № 57, виїзд за межі України громадянина, який не досяг шістнадцятирічного віку, і без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі рішення суду.

         Відповідно до пп. 1 п. 4 Правил виїзд за межі України громадян, які не досягли шістнадцятирічного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.

        Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов’язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

        Матеріалами справи та показаннями свідка ОСОБА_9 підтверджено, що позивач та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 Дитина проживає разом з матір’ю. Позивач не має можливості отримати згоду відповідача на виїзд дитини за кордон з метою відпочинку та оздоровлення, оскільки останній місце свого фактичного постійного проживання позивачу не повідомляє, та ухиляється від спілкування з останньою.

       Вирішуючи спір по суті, суд виходить із засад рівності прав батьків на участь у вихованні та спілкуванні з дитиною. Разом з тим, реалізація особами своїх батьківських прав не може мати наслідком порушення прав дитини на вільний та всебічний розвиток.

       Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

       З викладеного, керуючись ст. ст. 1011169174212-215263-265280-283 ЦПК України, -

      ВИРІШИВ:

        Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини — задовольнити.

         Надати дозвіл ОСОБА_2 на тимчасовий виїзд за межі України до Мексиканських Сполучених Штатів, без згоди та супроводу батька — ОСОБА_4, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 15 січня 2018 року по 31 травня 2018 року.

         Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

        Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

         Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено — повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

         Повний текст рішення складено 10 квітня 2018 року.

       Суддя Комунарського районного суду

       м. Запоріжжя                                                                                 В.Б. Кулик