Апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення

Апеляційний суд Запорізької області
через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя

в інтересах Н.
м. Запоріжжя, вул.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2014р по справі про адміністративне правопорушення №

Постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2014р громадянина Н притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 1 ст. 185 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб.
Вважаю, що зазначена постанова винесена з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.
У порушення вимог ст. 7, ст. 277-2, ст. 278 КУпАП, мене, як захисника Н, що дію на підставі Доручення для здійснення представництва інтересів особи, до якої застосовано адміністративне затримання …., виданим Запорізьким обласним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, не було повідомлено про час та місце розгулу справи про адміністративне правопорушення відносно зазначеної особи. Такою бездіяльністю, суд порушив право Н. на захист – надання вторинної правової допомоги, яке гарантовано ст. 268 КУпАП України.

Н. у своїх поясненнях, доданих до протоколів про адміністративні правопорушення №………р, що підтверджується відповідними записами в них в розділі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказав на те, що із змістом протоколів не погоджується, вони не відповідають дійсності, вину не визнає.

У протоколі про адміністративне правопорушення від р № складеного відносно Н, а також в відсутні данні щодо потерпілої особи; зазначено, що матеріальної шкоди не завдано. Отже, твердження дільничного інспектора С, які він навів у протоколі, про те, що Н пошкодив майно, не підтверджено належними доказами, а у діях Н відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Більш того, у зазначеному протоколі відсутні пояснення Н. свідки, інші докази скоєння правопорушення, визначені ст. 251 КУпАП відсутні, та у постанові не наведені.
Згідно протоколу, Н, нібито, вчинив порушення ще 21.08.2014р. У зв’язку із цим не зрозуміло, чому протокол було складено через 4 дні, лише 25.08.2014р? При цьому, у протоколі та оскаржуваній постанові не зазначено обставини, за яких було вчинено правопорушення.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 р. № 2789-ІІІ насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї стосовно іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.
Протоколом та оскаржуваною постановою не встановлено (не доведено) те, що Н проживає разом з Н, тобто є членом його сім`ї, що виключає відповідальність за ст. 173-2 КУпАП, адже відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, членом сім`ї є особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.
У супереч вимогам ст. 280 КУпАП, оскаржуваною постановою не встановлено, які конституційні права і свободи члена сім’ї порушив Н., чи спричинено моральну шкоду, шкоду фізичному
чи психічному здоров’ю Н. Також, не встановлено, у чому саме полягало насильство відносно Н, які наслідки це мало для неї, якщо це було психологічне насильство, то чи спричинено емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю?

Відносно притягнення до відповідальності Н. за вчинення правопорушення за частиною першою ст. 185 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення від 25.08.2014р).
У зазначеному протоколі та оскаржуваній постанові не вказано якому саме законному розпорядженню нібито не підкорився Н. та від кого саме це розпорядження було. Крім того, стаття 185 КУпАП не передбачає відповідальність за нецензурну лайку. Такі обставини (відсутність події і складу адміністративного правопорушення) виключають провадження у справі. Виходячи з цього, суддя, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП та п. 3 ч.1 ст. 284 КУпАП повинен був закрити справу.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПРОШУ СУД:

скасувати постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2014р по справі про адміністративне правопорушення № та закрити провадження у справі.

Додатки: копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копія доручення.

Адвокат Ю.В. Литвинець